Противостояние в Азовском море и Керченском проливе

Ігор Воронченко народився у селищі міського типу Бабаї, що на Харківщині. Бажання стати військовиком мав з дитинства. Закінчив Ташкентське танкове училище у 1986 році, після чого потрапив до радянської групи військ у Німеччині, де командував танковим взводом. У 1988 році повернувся до Радянського Союзу, служив у Білоруському військовому окрузі на посадах командира танкової роти та начальника штабу танкового батальйону.

з 1986 по 1992 рік проходив службу на посадах від командира взводу до начальника штабу – заступника командира танкового батальйону.

Після розпаду СРСР повернувся на Батьківщину та склав присягу на вірність народу України. Проходив службу в Національній Гвардії України в Харкові. З 1998 по 2003 рік на території Криму командував 25-м полком Національної гвардії, що перебував у складі 7 дивізії НГУ. Полк згодом був переформатований у 501-й окремий механізований полк (в/ч А0669)[1].

У Збройних Сил України з 1992 року. З грудня 2003 року – у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, де займав відповідальні посади начальника відділення та начальника відділу – заступника начальника військ берегової оборони Командування Національного флоту.

У 1997-му здобув оперативно-тактичний рівень, а у 2007 році - оперативно-стратегічний рівень освіти.

З 2007 року по 2011 рік проходив службу на керівних посадах в Об’єднаному оперативному командуванні Збройних Сил України. У 2011 - 2015 роках обіймав посаду заступника командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України з берегової оборони, а з червня 2015 року до квітня 2016 року очолював Головне управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України.

6 грудня 2013 року полковнику Ігорю Воронченку — заступнику командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України з берегової оборони — начальнику управління військ берегової та територіальної оборони Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України присвоєно військове звання генерал-майора.[2]

У 2014 році протягом шести місяців брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, де був координувальним заступником керівника АТО.

14 жовтня 2015 року генерал-майору Ігорю Воронченку — начальнику Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.[3]

25 квітня 2016 р. призначений в.о. командувача ВМС ЗСУ.

 

Когда поляк еще раз прокричал свое "Kaffee", а подпоручик Дуб шел все прямо на него, то поляк-часовой, помня о своей присяге и о том, что стоит на посту, угрожающе закричал: "Halt!" Когда же подпоручик Дуб сделал по направлению к нему еще два шага и снова потребовал от него пароль, он наставил на него ружье и, не зная как следует немецкого языка, заорал на смешанном польско-немецком языке: "Бенже шайсн, бенже шайсн" (Буду стрелять! (Солдат-поляк плохо говорит по-немецки, и у него выходит scheisen вместо schiesen, то есть "срать" вместо "стрелять"))